Мімі прийшла до Срібного Джерела, щоб послухати його веселу пісеньку. Але в лісі було дуже тихо. Велика купа бруду та товстих гілок закрила шлях воді. Ви бачите цю величезну купу? Джерельце більше не бігло по камінцях. Мімі міцно притиснула свою блакитну ковдру. Вона знала, що сама не впорається. Їй потрібні добрі друзі!
Невдовзі Мімі зустріла черепаху на ім'я Туп. Туп був повільним, але мав дуже міцні лапи. Тупе, допоможи мені врятувати наше джерело, попросила Мімі. Разом ми сильні, щоб воду звільнити, заспівала вона. Туп кивнув і погодився штовхати важкі колоди. Раптом вони почули шум крил і поспішили до високих дерев за допомогою.
Високо на гілці сиділа пташка Зірка. Вона мала гострий дзьоб і швидкі крила. Мімі гукнула до неї: Зірко, лети до нас на допомогу! Пташка миттю спустилася вниз. Мімі знову повторила: Разом ми сильні, щоб воду звільнити! Тепер уся команда була в зборі. Мімі повела друзів назад до засипаного джерела, міцно тримаючи свою блакитну ковдру.
Друзі взялися до роботи. Сильний Туп штовхав великі палиці, а швидка Зірка витягувала маленькі гілочки. Мімі розстелила свою м’яку блакитну ковдру і складала в неї слизьке листя, як у торбинку. Вони працювали дуже старанно. Майже все було чисто, але одна величезна гілка застрягла глибоко в багнюці. Вона зовсім не хотіла рухатися з місця.
Нам треба діяти разом, вигукнула Мімі. Вона, Туп і Зірка разом вхопилися за велику гілку. Разом ми сильні, щоб воду звільнити, гучно промовила Мімі. Вони зробили один останній, найсильніший поштовх. Хлюп! Гілка вилетіла, і чиста вода стрімко побігла вперед. Джерельце знову заспівало свою щасливу пісеньку, весело виблискуючи на теплому літньому сонечку.
Усі лісові звірі прийшли випити прохолодної свіжої водички. Мімі загорнулася у свою м'яку блакитну ковдру. Її серце стрибало від радості за таку сміливу команду рятувальників. Тепер у лісі знову було чути чисте дзюрчання. Мімі та її друзі лягли відпочивати на березі, слухаючи пісню води під лагідним сонцем. Все було дуже добре і спокійно.